На початок червня ми вже розкидали залишок мінеральних добрив (азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію), сформували гребні, внесли ґрунтові гербіциди. І тепер розпочинаєм наступний етап технології – хімічні обробки проти хвороб і шкідників.
При цьому, внесення пестицидів доцільно суміщати з позакореневими підживленнями макро- і мікроелементами та, за потреби, з внесенням системних гербіцидів (Титус). Винятком є мідь-вмісні препарати, які, для запобігання випаду осаду в робочому розчині, не дозволяється змішувати з мікродобривами.
Система фунгіцидного захисту вибудовується на попередженні основних захворювань картопляного поля – фітофторозу та альтернаріозу. Асортимент і властивості препаратів наведено в таблиці за посиланням «Характеристика основних фунгіцидів для захисту картоплі від хвороб».
Переважна більшість системних фунгіцидів мають вибіркову, селективну дію або проти фітофторозу, або проти альтернаріозу. Лише де-які з них контролюють розвиток обох цих захворювань. Це - Ревус Топ, Танос, Зорвек Інкантія.
Перші профілактичні обробки проводимо контактними фунгіцидами для пригнічення первинних джерел інфекції, наступні – системними препарати в період активного росту рослин, а вже потім – трансламінарними.
Застосування фунгіцидів з діючою речовиною флуазинам (Ширлан, Банджо, Банджо Форте) при першій обробці знищує спори збудника фітофторозу і на рослині, і на ґрунті.
В подальшому додавання цих фунгіцидів до передбачених системою захисту препаратів дають можливість отримати стоп-ефект при появі симптомів захворювання чи, навіть, виникнення епіфітотії.
При побудові системи фунгіцидного захисту картоплі в умовах зрошення важливо звертати увагу на такі характеристики препаратів, як час висихання і стійкість до змивання дощем.
Фітофтороз із зміною клімату «помолодшав» і може розвиватися в більш ранні фази (на початку червня). Тому розпочинати обробки слід вже при висоті рослин 10-15 см і профілактичні обробки проводити контактними препаратами через кожні 8-10 днів.
Ідеальними для розвитку фітофторозу є умови, коли після 8-10 годин високої відносної вологості повітря 4-5 годин листя і стебла вологі (дощ, роса) при температурі 15-20°С. Через 3-4 дні після цього на листках з’являються перші симптоми захворювання. Важливо вчасно діагностувати початок хвороби і негайно застосувати системні препарати.
Для комплексного захисту протягом першої частини вегетації доцільним є використання фунгіцидів, що містять активні діючі речовини манкоцеб, метірам чи пропінеб. Оскільки це одночасно забезпечує захист від альтернарії контактним шляхом. Ефективним для профілактики раннього альтернаріозу є також використання Квадрис чи Квадрис Топ. Але при відсутності небезпеки розвитку фітофторозу.
В черговості застосування фунгіцидів слід використовувати принцип запобігання виникнення резистентності – чергувати діючі речовини, що належать до різних хімічних класів.
При проведенні обприскувань слід звертати увагу на якість води і кислотність робочого розчину. Ідеальним показником pH робочого розчину є біля 5,5. В лужних умовах ефективність дії фунгіцидів значно знижується.
Кількість планових фунгіцидних обробок (з інтервалом у 8-10 днів) становить: для ранньої картоплі – 4, для свіжої картоплі – 6, для картоплі тривалого зберігання – 8 обробок за сезон.
При відсутності інсектициду в робочій рідині при протруюванні насіння під час посадки, перша чи друга фунгіцидні обробки можуть суміщатися з внесенням інсектицидів. В першу чергу, для контролю колорадського жука. Цей шкідник має високу здатність розвивати стійкість до широкого спектру пестицидів. Тому для запобігання появи резистентності рекомендується чергування інсектицидів з різних хімічних груп: перитроїди (Фастак, Карате Зеон), діаміди (Кораген), неонікотиноїди (Конфідор, Біскайя, Каліпсо, Актара). Або ж використовувати суміші неонікотиноїди + пиретроїди (Протеус, Енжіо). При виборі препарату слід враховувати тип протруйника, що застосовувався при посадці, а також температуру повітря. Синтетичні перитроїди добре працюють в прохолодних умовах (до +22°С) При помірній температурі (+22…27°С) краще використовувати Кораген. А в екстремально-високих температурах (вище +27°С) найбільш ефективно працюватимуть фосфорорганічні препарати. Але ефективність дії фосфорорганіки в прохолодних умовах невисока.
Листові обробки є важливою частиною системи живлення і дозволяють забезпечити рослину картоплі необхідними макро- та мікроелементами, стимуляторами росту та антидепресантами саме в критичні фази її розвитку. Фосфором – в початкову фазу вегетації, азотом – при інтенсивному рості рослин, калієм – під час інтенсивного формування врожаю, цинком, магнієм, кальцієм і марганцем – в першу половину вегетації, бором – у фази бутонізація-після цвітіння.
Дефіцит мікроелементів Cu, B, Mn підвищує ризик розвитку фітофторозу. Підживлення Мn, B, Сu-місткими препаратами на початку ініціації бульб сприяє підвищенню їх стійкості до парші звичайної.
В умовах вимивання азоту з ґрунту і рослин проливними дощами чи інтенсивним поливом, ефективним є позакореневе 1-2 разове підживлення посівів середніх та пізніх сортів карбамідом у нормі 7-10 кг/га. Ця обробка проводиться лише в вечірній та ранковий час при мінімальних добових температурах. Слід враховувати, що надлишкова кількість азоту підвищує пошкодження рослин фітофторозом і подовжує період вегетації та ускладнює дозрівання бульб.
Всі позакореневі підживлення азотом повинні бути завершені до фази бутонізації - початку цвітіння, мікроелементами – у фазу цвітіння.
Сьогодні на ринку України присутній досить широкий асортимент комплексних мінеральних добрив NPK в поєднанні з різноманітними комбінаціями мікроелементів (бор, марганець, мідь, магній, молібден, кальцій, цинк). А саме: Вуксали(Уніфер), Мікрокель Амін, Суммум, Фертіум (Фертчем), Фолікери (Яра), Скудеро (АДАМА), Новалони (Терра Тарса), Басфоліари (Бінфілд), Єврофертіл (Тімак Агро) та інші.
На сортах картоплі середньої та середньопізньої групи стиглості доцільно провести хоча б три листові обробки такими комплексними препаратами. При цьому: 1-а обробка – з максимальним вмістом фосфору, 2-а – азоту, 3-я – калію.
А також, додатково 1-2 підживлення листовим мікродобривом з максимальним вмістом бору (біля 17%): Вуксал Борон (Уніфер), Басфоліар Боро (Бінфілд),Скудеро Борон (АДАМА), Фульвігрін Бор (Агротехносоюз), Спидфол Бор (Терра Тарса).
Позакореневі обробки кальцієм і бором в період до- і після цвітіння при високих температурах знижують ризик розвитку іржавої плямистості, сприяють кращому формуванню шкірки.
Внесення Сульфату калію після цвітіння картоплі (5-10 кг/га) сприяє відтоку пластичних речовин в бульби, підвищенню стійкості до засушливих умов, дозріванню бульб.
В умовах зміни клімату, для підвищення стресостійкості рослин до несприятливих умов навколишнього середовища, актуальнішою стає потреба застосування антистресантів (суміші вільних амінокислот).
Їх додають у бакову суміш фунгіцид + мікродобриво при:
- високих температурах і при нестачі вологи
- похолоданні і різких перепадах температур
- сильній сонячній інсоляції, фітотоксі
- необхідності зняття стресу від застосування гербіцидів.
При цьому, кращий ефект отримаємо при їх використанні «на випередження» проблеми. Перелік антистресантів досить широкий: Аміновіт вігоріон (Фертчем), Басфоліар Авант Натур (Бінфілд), Фульвігрін Антистрес (Агротехносоюз), Паверфол (Терра Тарса), Аміно Ксеріон (АДАМА).
Необхідно звертати увагу на кислотність продукту. Побічною позитивною дією слабокислих біостимуляторів (Аміно Ксеріон) є їх вплив на підкислювання робочого розчину і підвищення ефективності фунгіцидів.
Для отримання сертифікованої безпечної сільськогосподарської продукції слід використовувати лише зареєстровані оригінальні препарати в рекомендованих компаніями-виробниками нормах.
При сумісному використанні кількох препаратів у баковій суміші (пестицидів, мінеральних добрив, регуляторів росту) слід, ОБОВ’ЯЗКОВО, перевірити їх на можливість змішування.